Вівторок, 19.03.2024, 11:59

Акварель

Меню сайту
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 81
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Досвід

Опис досвіду

"Формування в учнів ціннісного ставлення до мистецтва засобами інноваційних технологій навчання"

Важливу роль у творчому розвитку особистості відіграє мистецтво. Його використання в процесі навчання створює можливості для гармонізації емоційних і логічних компонентів діяльності учнів, розвитку і реалізації їх творчого потенціалу. Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти основною метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження. Одним з основних завдань є формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів [1].

Образотворче мистецтво є специфічною і досконалою моделлю цілісного духовного впливу на особистість, сприяє розвитку образного мислення, емоційно-чуттєвої сфери, пізнання, надбанню універсального людського досвіду [4]. Тому, на сьогодні актуальним у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу, є пошуки вчителем оптимальних, дієвих шляхів формування ціннісних орієнтацій в учнів засобами образотворчого мистецтва та сучасних педагогічних технологій. Одним із шляхів вирішення зазначеної проблеми є використання різноманітних педагогічних технологій, спрямованих на всебічний особистісний розвиток учнів, при цьому вибір і поєднання має відповідати меті мистецької освіти, цілям і завданням драматургії уроку, рівням підготовленості учнів.

Основна ідея досвіду - формування компетентної особистості, яка володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Інноваційна значущість полягає в  конструктивному поєднанні традиційних методів та інноваційних технологій навчання, спрямованих на формування в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва.

Реалізація інноваційного підходу до навчання учнів дозволить підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень учнів, забезпечити психолого-емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість учнів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності.

Різні аспекти означеної проблеми висвітлювалися у працях багатьох науковців. Проблема формування особистісного досвіду підростаючого покоління та включення його у навчально-виховний процес знайшла відображення у працях Ш. Амонашвілі, О. Вербицької, Дж. Дьюї, В. Сухомлинського, К. Ушинського та інших. З погляду вчених-мистецтвознавців В. Верховинця, Л. Когана, З. Жовчак, Л. Масол, творчі здібності розвиваються у процесі поєднання образу з різними видами мистецтва, у можливості імпровізувати, створювати щось нове. Теоретичною основою досвіду є технологія інтерактивного навчання (О. Пометун Л. Пироженко), проектна технологія (Д. Дьюї, В. Кілпатрик, К. Баханов), технологія створення ситуації успіху (А. Бєлкін), особистісно зорієнтована технологія навчання (І. Бех), ігрові технології (Б. Нікітін, Г. Селевко), технологія комп'ютерного (інформаційного) навчання (А.Єршов) [18].

Особистісний розвиток учнів передбачає виховання в них системи цінностей, збагачення емоційно-почуттєвої сфери, стимулювання образно-асоціативного мислення, розвиток творчого потенціалу. Особистісним розвитком учнів потрібно керувати, оскільки існують чинники, що впливають на цей розвиток (Додаток 1).

Учні 5-7 класів здатні до складніших форм аналізу й синтезу, які спрямовані на з’ясування внутрішніх властивостей об’єктів сприйняття, тому намагаюся створити для кожного учня на уроці оптимальні умови навчання, формувати потребу вчитися, вміння раціонально працювати, розвивати мислення, реалізовувати художньо-творчі здібності, самостійно здобувати знання, формувати художньо-практичні компетенції. Розглядаю творчість не як самостійний розділ уроку, а намагаюсь гармонійно вплітати її в усі види художньо-образотворчої діяльності на уроці. У своїй педагогічній практиці використовую спосіб інтеграції окремих елементів різних сучасних технологій навчання (Додаток 2).

Готуючись до уроків образотворчого мистецтва, відповідно до змісту, мети та цілей, визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для учнів. Для досягнення цілісності уроку продумую і чітко вибудовую його структуру, пов'язую в єдине ціле різні види навчальної діяльності, традиційні та інноваційні методичні прийоми з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів (Додаток 3). Постійно використовую диференційований індивідуально–особистісний підхід до учнів, завдяки якому форми і методи навчання пристосовую до здібностей кожного учня, що сприяє його розвитку. Значну увагу приділяю мотивації навчальної діяльності, що стимулює процеси навчання, допомагає створити в учнів спрямованість на навчальну роботу. (Додаток 4). На уроках надаю перевагу використанню таких методів і прийомів роботи, які урізноманітнюють навчальний процес, активізують творчу пізнавальну діяльність учнів [15] (Додаток 5). Впроваджую елементи ігрових технологій: цікаві загадки, вірші, казки, дидактичні ігри та кросворди, в яких  обов’язково є елементи пошуку (Додаток 6), (Додаток 7), (Додаток 8), (Додаток 9), (Додаток 10).

Стимулюючи самостійну пізнавальну діяльність учнів, використовую на уроках та в позакласній роботі метод проектів [7]. Оскільки метод проектування допомагає учневі бути не пасивним отримувачем готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем (Додаток 11).

Застосовуючи інформаційно-комунікаційні технології на уроках, досягаю мети – зробити урок сучасним, наблизити його до світосприймання сучасного учня. Використовую на уроках програмне забезпечення: електронні підручники, енциклопедії, посібники, програми MS Office (Word, Power Point, Microsoft Publisher, Excel); відеоредактор CyberLink PowerDirector; графічні редактори Paint NET, Photoshop; освітні ресурси мережі Інтернет; програмно-апаратний комплекс «Інтерактивна дошка».

Атмосферу захопленості уроком, предметом та мистецтвом намагаюсь створювати шляхом використанням різноманітних типів нестандартних уроків (Додаток 12). Практикую проведення інтегрованих уроків, які мають значно більший розвивальний потенціал, ніж традиційні, сприяють глибокому засвоєнню програмового матеріалу, розвитку творчих здібностей учнів, нетрадиційного мислення (Додаток 13), (Додаток 14)

Зараз у педагогіці дуже гостро стоїть питання особистісно зорієнтованого підходу до навчання та виховання. Найважливішою умовою розкриття творчої активності учнів вважаю створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Інтерес учнів до навчання не згасає завдяки продуманим на уроках «ситуаціям успіху» (Додаток 15).

Велике значення для активного творчого розвитку учнів має різнобарв’я видів художньо-образотворчої діяльності і матеріалів [6]. Художні матеріали, якими користуються учні на уроках образотворчого мистецтва та в позакласній роботі досить різноманітні: гуаш, акварель, кольорове чорнило, кольорова крейда, вугілля, олівці, фарби, фломастери, туш,кава тощо. Учні виконують роботи на папері, картоні, пластику, тканині, дереві з використанням різних художніх технік (Додаток 16), (Додаток 17). Практикую використання такої послідовності дій вчителя: спочатку зацікавити дитину, стимулювати бажання творити, а потім навчити техніки, яка необхідна для реалізації творчого задуму [4].

Вивчення образотворчого мистецтва не закінчується на уроці, а продовжується і в позакласній роботі. Гурткові заняття будую таким чином, щоб поглибити практичні вміння з основ класичного малюнку, живопису, скульптури. Разом із учнями на заняттях гуртка опановуємо сучасні техніки роботи, створюємо проекти, тематичні та ювілейні газети, проводимо різноманітні ігри, конкурси, усні журнали, організовуємо персональні виставки учнів, зустрічі з митцями Васильківщини, відвідуємо виставки, музеї (Додаток 18).

За останні роки спостерігається динаміка росту якості знань і навчальних досягнень учнів 5-7 класів з образотворчого мистецтва (Додаток 19). Про результативність роботи свідчить і стрімкий розвиток пізнавальних процесів учнів: підвищився інтерес до навчання, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах, поступово намічається тенденція  зростання успішності, підвищення проценту якості знань (Додаток 20).

Отже, творче використання на уроках образотворчого мистецтва елементів інноваційних технологій забезпечує формування стійкого інтересу учнів до навчальної діяльності, результатом якого є не тільки підвищення базового рівня знань, а й розвиток мислення, вміння і бажання працювати самостійно. Використання інноваційних підходів на уроках образотворчого мистецтва, дає можливість вчителю реалізувати поставлені перед ним завдання:

  • адаптувати учня до умов сучасного життя;
  • відкрити нові можливості щодо особистісного розвитку учнів;
  • зробити урок сучасним;
  • формувати художньо – образне мислення, засвоєння мови мистецтва, форм, жанрів, стилів, а також інших теоретичних знань і технологічних умінь;
  • формувати здатність самостійно опановувати знання, творчо мислити;
  • застосовувати здобуту інформацію у власному житті;
  • формувати мистецькі компетентності.

Переконана, що лише вдала інтеграція традиційних та інноваційних педагогічних технологій дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість, а також ціннісні орієнтації учнів як важливого чинника їхнього духовного розвитку.

Слід зазначити, що реалізація ідеї досвіду потребує певних специфічних умов: наявність комп’ютерної техніки, належного рівня теоретичних знань, професійної компетентності вчителя та готовності до взаємодії. Проте, велике спільне бажання вчителя й учня діяти разом заради досягнення поставлених завдань є тією рушійною силою що забезпечить їх реалізацію.