ПРОГРАМА ДЛЯ 5 – 9 КЛАСІВ
Пояснювальна записка
Мистецтво – особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього світу, внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність». Особливості опанування мистецтва в школі пов’язані з його багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-почуттєву сферу, художньо-образне мислення і творчі здібності. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства.
Визначення мети навчання мистецтва в основній школі зумовлене основними функціями мистецтва: естетичною, навчально-пізнавальною, духовно-виховною, комунікативною, емоційно-терапевтичною.
Програма розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Вона ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного та інтегративного підходів. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових предметних і міжпредметних компетентностей, насамперед загальнокультурних і художньо-естетичних. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків з предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.
Метою навчання мистецтв в основній школі є виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби в творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.
Мета досягається шляхом реалізації таких завдань:
виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних ідеалів;
формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
розвиток художніх здібностей, критичного мислення;
формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі у соціокультурному житті.
Навчання мистецтва ґрунтується на принципах:
наступності між початковою, основною і старшою школою;
поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;
інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
креативності (пріоритет творчої самореалізації);
варіативності змісту, методів, технологій;
діалогічності, полікультурності.
Характеристика структури програми та особливості організації навчально-виховного процесу
Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії, як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтва» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».
Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.
У 5-7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв (6 кл.), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 кл.). У 8 – 9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика).
Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.
Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку. Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл. Отже, головне надзавдання вчителя – створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість – в особистісній і соціокультурній діяльності.
Години резервного часу використовуються на розсуд вчителя – на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо.
Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (5 – 7 кл.)
35 год на рік (1 год на тиждень), з них 4 год – резервний час
Клас
Тема року
Теми
5
Види мистецтв
Графіка
Живопис
Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво
Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно)
Державні вимоги до рівнязагальноосвітньоїпідготовки учнів
Графіка
Учень
знає і розуміє:
види графіки;
засоби художньої виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма);
вплив освітлення на виявлення об’єму форми (складові світлотіні);
уміє:
обирати формат та різні варіанти розташування елементів композиції;
передавати природні форми засобами художньої виразності графіки;
створювати образи людей враховуючи масштабність і пропорції;
застосовує:
засоби графіки для створення художніх образів;
різні графічні техніки та матеріали
Живопис
Учень
знає і розуміє:
види живопису;
засоби художньої виразності живопису (колір, кольорові сполучення, насиченість, світлота, відтінок);
особливості гармонії кольорів;
передавати плановість засобами живопису;
утворювати нові кольори та їхні відтінки;
застосовує :
різні техніки живопису;
набуті знання та уміння з кольорознавства у творчій діяльності
Скульптура.
Декоративно-прикладне мистецтво
Учень
знає і розуміє:
види скульптури;
засоби художньої виразності скульптури (об’єм, форма, фактура);
скульптурні техніки та матеріали;
закономірності стилізації та композиційні особливості творів декоративно-прикладного мистецтва;
види орнаментів;
уміє:
створювати образи людей, тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних матеріалів;
стилізувати природні форми (тварин, птахів, квітів) для створення декоративних композицій у різних форматах;
використовувати символіку кольорів при створенні декоративних композицій;
:
різні техніки, прийоми та матеріали для реалізації творчого задуму у декоративних і скульптурних композиціях
Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв
Учень
знає і розуміє:
особливості засобів художньої виразності різних видів мистецтва;
зв'язок образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з іншими видами мистецтва (архітектурою, музикою, літературою, театром, цирком, кіно);
уміє:
створювати композиції з урахуванням особливостей різних видів мистецтва;
застосовує:
відповідні засоби художньої виразності, техніки та матеріали для створення композицій
Наприкінці 5 класу учень виявляє здатність:
розрізняти види образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, порівнювати засоби художньої виразності творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, інтерпретувати їх зміст;
розуміти взаємодію образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності у художньо-творчій діяльності;
виконувати творчі роботи у різних видах образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, виготовляти сувеніри ( індивідуально, в колі однолітків, в родині);
висловлювати власні судження про образотворче та декоративно-прикладе мистецтво, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, співпрацювати в групах;
проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, використовувати різні друковані джерела інформації про них у навчально-пізнавальній діяльності
6клас.Жанри образотворчого мистецтва
Зміст
Державні вимогидо рівнязагальноосвітньоїпідготовки учнів
Анімалістичний жанр.
Пейзаж
Учень
знає і розуміє:
особливості анімалістичного і пейзажного жанрів;
види пейзажів;
закони лінійної та повітряної перспективи;
уміє:
створювати образи тварин (площинні та об’ємні, у статиці та динаміці);
передавати уявний простір засобами лінійної та повітряної перспективи;
застосовує:
прийоми компонування елементів зображення у певному форматі у процесі створення врівноваженої анімалістичної та пейзажної композиції
Портретний жанр
Учень
знає і розуміє:
особливості портретного жанру;
види портрету;
послідовність побудови голови людини на площині;
основні пропорції побудови фігури людини (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці);
уміє:
виконувати начерки голови та постаті людини (по пам'яті, за уявою);
створювати образ людини в на площіні та об'ємі;
передавати міміку, емоційні стани, жести людини;
застосовує:
художні прийоми для створення шаржів, карикатур
Побутовий жанр.
Натюрморт
Учень
знає і розуміє:
особливості побутового жанру і натюрморту;
уміє:
виконувати пошукові ескізи варіантів компоновки елементів натюрморту;
спрощувати природні форми до геометричної подібності;
передавати засобами світлотіні та колірними відношеннями цілісність групи предметів, їх об'єм, освітленість;
відтворювати сцени з повсякденного життя людей у сюжетно-тематичних і декоративних композиціях;
застосовує :
різні техніки та матеріали у процесі виконання натюрморту
особливості історичного, міфологічного, релігійного, батального жанрів;
специфіку компонування елементів сюжетно-тематичних композицій;
уміє:
виконувати замальовки, начерки, ескізи композиції;
створювати сюжетно-тематичні композиції історичного, батального, релігійного, міфологічного жанрів;
обирати техніку виконання залежно від задуму;
застосовує:
закони композицїі та кольорознавства при створенні сюжетно-тематичної картини
Наприкінці 6 класу учень виявляє здатність:
інтерпретувати твори образотворчого мистецтва різних жанрів;
виконувати творчі роботи у різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки;
розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності у творчій діяльності;
висловлювати оцінні судження щодо творів образотворчого мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до художньої діяльності, брати участь у дискусіях з приводу мистецтва, порівнювати власну думку з думками інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі;
проявляти активність у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати у пошуковій діяльності медіаресурси (радіо, телебачення тощо)
7клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Зміст
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Мистецтво в
нашому житті
Учень
знає і розуміє:
види архітектури;
особливості побудови інтер’єру та екстер’єру;
архітектурні пам'ятки рідного краю, України;
види декоративно-прикладного мистецтва (розпис, вишивка, писанкарство, витинанка, народна іграшка тощо);
значення оберегової символіки в народному мистецтві;
уміє:
зображувати архітектурні споруди, різного призначення (по пам'яті, за уявою);
створювати ескізи архітектурних проектів, інтер’єрів;
розробляти ескізи вишивки з урахуванням традиційної орнаментики та символіки кольорів;
виконувати творчі роботи в техніці «Витинанка»;
застосовує:
елементи декоративного розпису для оформлення виробів; різноманітні техніки та прийоми в процесі виготовлення писанки
Дизайн
Учень
знає і розуміє:
види дизайну (графічний, промисловий, ландшафтний, арт-дизайн);
особливості засобів виразності видів дизайну;
уміє:
розробляти ескіз дизайну середовища;
проектувати і моделювати транспортні засоби та побутові вироби, зокрема
на основі природних аналогів;
розробляти ескізи одягу з урахуванням традицій і сучасної моди;
розробляти ескізи для різних видів поліграфічної продукції;
застосовує:
засоби арт-дизайну у власному житті
Наприкінці 7 класу учень виявляє здатність:
самостійно інтерпретувати художні явища сучасності в єдності традицій і новаторства, розуміти їх зв’язки з природним, соціальним і культурним середовищами;
виконувати творчі роботи з урахуванням особливостей мистецьких явищ сучасності; здійснювати художнє оформлення шкільних і позашкільних виховних заходів, застосовувати набуті художні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності;
розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та у соціокультурній діяльності;
висловлювати критичні судження щодо художніх явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію під час дискусії, брати участь у художній і соціокультурній діяльності;
проявляти самостійність у процесі пізнання художніх явищ сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми у пошуково-дослідницькій діяльності