П`ятниця, 22.09.2017, 15:28

Акварель

Меню сайту
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 59
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Загадки до уроків образотворчого мистецтва

Хвиля б’є у береги,
В небі – дивні батоги.
Сім веселих кольорів
Піднялось з-за берегів
То ж у кого їх аж сім
Чи відомо вам усім? (Веселка)

                                                       Невелика деревина,
                                                        Із графіту середина,
                                                        Всім потрібна, щоб писати,
                                                        Щоб картини малювати (Олівець)
 

Намалювати можна нею

Будинки, хмари і поля.

Зелену затишну алею,

Високі гори і моря.

Зачарувати можна нею-

Така вона чудова й гарна!

Ти знаєш, як зовуть цю фею?

Її зовуть, звичайно... (Фарба)

                                                         Намалюй барвисті квіти

                                                         І беріз зелені віти,

                                                         Щоб був гарний твій пейзаж,

                                                         Фарби ти візьми гуаш.

                                                         Поєднаєм квіти, сонце,

                                                         Небо ясне у віконці,

                                                        Як докупи все зберемо,

                                                        Як картину цю назвемо? (Композиція)                                                    

Фрукти, овочі та ваза,

Кожен з вас побачить зразу

В чому річ і в чому суть,

Як картину цю зовуть? (Натюрморт)

 

Він для фарби — незамінний,

Бо художник він відмінний.

Розфарбує все, як треба,

І малюнок є вже в тебе  (Пензлик)

 

                                                                     Білий-білий, наче сніг,

                                                                      Рук нема, немає ніг,

                                                                      Не людина і не звір,

                                                                       А зовуть його... (Папір)

 

                                               Гарно лінії виводить,

                                               По папері легко ходить,

                                                Він художник-молодець,

                                                 Чудодійний... (Олівець)

 

Постирає все, що бачить,

Це не іграшка, не м 'ячик,

Опусти ти руку в сумку

Та дістань в долоні... (Гумку)

 

Ми на вернісаж прийшли,

Щось цікаве там знайшли,

То не птах і не людина,

А зовуть її... (Картина)

                                                                        Всі веселі та яскраві,

                                                                        Наче пави, величаві,

                                                                        Порахуєм: раз, два, три,

                                                                        Всі ми бачим кольори.

                                                                         Кольорів в нас є багато,

                                                                         Годі їх порахувати,

                                                                        Як за руки всі візьмуться,

                                                                        Як тоді вони назвуться? (Спектр)

 

Він не плаче, не гарчить,

Лиш малює та мовчить. (Олівець)

Розглядаємо картини,

Ось дівчина біля тину,

Портрет, пейзаж, а разом все це

Називається... (Мистецтво)

 

Сонце, небо, ляльку, м’ячик,

Вправно водить олівець

Наш художник молодець.

Він потрібен всім сьогодні,

Бо вам стане у пригоді,

Тут підкаже з казки гном,

Що потрібен вам... (Альбом)

                                                Дерев’яний та довгенький,
                                                Хвостик в нього є маленький.
                                                Як у фарби хвіст мочає —
                                                Все довкола розцвітає (Пензлик)
                                                                               

                                                                  Змалював Андрійко маму,

                                                                       А малюнок вставив в раму.

                                                                       Цей малюнок, не секрет,

                                                                       Називається... (Портрет)

Бачим ліс, галяву ясну,

День безхмарний та прекрасний,

Захопило подих аж,

Як побачили... (Пейзаж)

         Бігаю туди-сюди

         І рятую від біди:

         Там, де помилка чи бруд,

         Мною на папері труть (Гумка)

                                                     Митець, що таємницю звуків
                                                     Вкладає в музику відкриту,
                                                     Як Моцарт, Лисенко, Ревуцький,
                                                     Чайковський. Хто він? ... (Композитор)

Пензлик, аркуш та вода…
Де ж малюнок? От біда!
Що іще забув я взяти,
Щоб пейзаж намалювати? (Фарби)

                                                                       У носатого Івана
                                                                       Одежина дерев’яна.
                                                                       Він у чистім полі ходить
                                                                       І по ньому носом водить.
                                                                       Не стрижений, не чесаний –
                                                                       Гострим ножем затесаний (Олівець)