День пам’яті і надії

Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.

Щороку учні, вчителі та батьки нашої школи приходять до пам’ятного знака Двічі Героя Радянського Союзу В. Д. Лавриненкова, щоб вшанувати  всіх героїв, які полягли у  Другій світовій війні - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим. Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів!